Український зерновий експорт на початку сезону 2026/27 суттєво сповільнився. Станом на 4 вересня на зовнішні ринки поставлено близько 3,9 млн т зернових і зернобобових, що на 14% менше, ніж за аналогічний період минулого сезону. Найбільше скоротився експорт пшениці — майже на 40%, до 1,8 млн т, а ячменю — на 43%, до 369 тис. т. Водночас поставки кукурудзи зросли на 91% і досягли майже 1,7 млн т.
Особливо складним для експортерів став серпень. Загальні поставки основних груп української агропродукції за місяць скоротилися на 41,5% — до 2,15 млн т. Експорт безпосередньо зернових зменшився у 2,7 раза — з 2,67 млн т у липні до 988 тис. т у серпні. Однією з головних причин залишаються проблеми з морською логістикою та необхідність перенаправляти вантажі через Дунай і західні прикордонні переходи.
Дорожча логістика безпосередньо впливає на внутрішні закупівельні ціни та рентабельність виробництва. За таких умов аграрії можуть переглянути структуру посівів на користь культур із більшою вартістю на тонну. Одним із таких варіантів є ріпак. У серпні його експорт різко зріс: за різними оперативними оцінками, Україна поставила на зовнішні ринки близько 270–293 тис. т, тоді як у липні обсяги були в рази меншими.
Якщо обмеження морського експорту збережуться, економічна доцільність вирощування пшениці може знижуватися, особливо для господарств, розташованих далеко від західного кордону та Дунаю. Це створює передумови для перерозподілу площ на користь ріпаку та інших більш маржинальних культур. Водночас остаточні рішення аграріїв залежатимуть від цін, погодних умов, доступності насіння та можливостей експорту врожаю у 2027 році.