Понад місяць блокування портів Великої Одеси змушує Україну перебудовувати систему аграрного експорту. За оцінками учасників ринку, у серпні альтернативними маршрутами вдасться експортувати близько 1,5 млн т агропродукції, тоді як щомісячна потреба становить близько 5 млн т. Навіть за максимальної мобілізації сухопутної логістики Україна зможе забезпечити лише 2–2,5 млн т експорту на місяць, тобто приблизно половину необхідного обсягу.
Одним із головних резервів вважається польський напрямок. Нині через польський кордон проходить 250–300 тис. т агропродукції щомісяця, але цей показник можна збільшити до 600 тис. т. Для цього необхідно розширити пропускну спроможність прикордонних переходів, збільшити кількість поїздів, забезпечити цілодобову роботу фітосанітарних і ветеринарних служб, а також ефективніше використовувати можливості польських портів. За даними «Укрзалізниці», теоретичний резерв передачі зерна через Польщу становить близько 425 тис. т на місяць.
Попри цей потенціал, польський маршрут має суттєві обмеження. Альтернативна логістика коштує приблизно 90–110 €/т, тоді як доставка до портів Великої Одеси до блокади обходилася у $25–30/т. Крім того, стримуючими факторами залишаються обмежені перевалочні потужності польських портів, нестача спеціалізованих вагонів та пропускна спроможність прикордонної інфраструктури. Водночас перспективним проєктом називають відновлену євроколію Перемишль – Хирів, потенціал якої оцінюють у 3,6 млн т вантажів на рік.
Експерти наголошують, що розвиток західних маршрутів є критично важливим для підтримки українського експорту, однак він не може повністю замінити роботу глибоководних чорноморських портів. Тому поряд із розширенням транзиту через Польщу Україна продовжує шукати міжнародні рішення для відновлення безпечного судноплавства в Чорному морі, адже саме морська логістика залишається ключовою умовою стабільного експорту зерна та олійних культур.