З 16 вересня 2026 року в Україні набуває чинності Закон №3339-IX, який встановлює нові правила роботи з генетично модифікованими організмами. Замість попередньої системи запроваджуються державна реєстрація ГМО, контроль їхнього обігу, простежуваність та нові вимоги до маркування. Законодавство наближає українську систему контролю до правил Європейського Союзу.
Для окремих культур встановлюються спеціальні обмеження. Вирощування ГМ-кукурудзи забороняється безстроково. Для генетично модифікованих ріпаку та цукрового буряку заборона діятиме протягом п’яти років — до 16 вересня 2031 року. За оцінками учасників ринку, частка ГМ-ріпаку в Україні становить близько 3–5%, тому суттєвого впливу цієї норми на загальні обсяги виробництва не очікують.
Інша ситуація із соєю. Прямої заборони на вирощування ГМ-сої закон не встановлює, однак використовувати такі сорти можна буде лише після їхньої державної реєстрації. На момент набрання законом чинності зареєстрованих для комерційного вирощування ГМ-сортів немає, тому фактично їх легальне вирощування поки неможливе. За оцінкою представника Асоціації «Дунайська соя», можливість реєстрації комерційних ГМ-сортів може з’явитися не раніше 2030 року.
Саме соєвий сектор може відчути зміни найбільше: за наведеними Latifundist ринковими оцінками, частка ГМ-сої в українських посівах може сягати до 50%. Водночас дефіциту насіння не-ГМ сої експерти не прогнозують — сертифікованого посівного матеріалу достатньо для покриття потреб українських господарств. Тому головною зміною для ринку стане не скорочення виробництва, а перехід від фактично «сірої зони» до системи офіційної реєстрації, контролю та простежуваності ГМО.