Питання спадкування прав та обов'язків за договором оренди землі є одним із найпоширеніших у земельних правовідносинах. Законодавство України розрізняє дві ситуації — смерть орендаря та смерть орендодавця, і для кожної з них передбачено окремий порядок. Загальне правило полягає в тому, що сама смерть однієї зі сторін не означає автоматичного припинення договору оренди.
Якщо помирає орендар, право оренди входить до складу спадщини та може перейти до його спадкоємців на тих самих умовах. Водночас вирішальне значення мають положення самого договору. Якщо документ містить умову, що у разі смерті орендаря договір припиняється або право оренди не переходить у спадок, така умова застосовується. Якщо спадкоємців немає або вони відмовилися від спадщини, право оренди може перейти особам, які спільно користувалися земельною ділянкою та готові продовжити її обробіток.
У разі смерті власника земельної ділянки договір оренди, як правило, продовжує діяти. Спадкоємці автоматично стають новими орендодавцями та приймають усі права й обов'язки за чинним договором до завершення строку його дії. Новий власник повинен повідомити орендаря про набуття права власності, а орендна плата надалі сплачується вже спадкоємцю. Внесення змін до договору не є обов'язковим, якщо сторони не вважають це за потрібне.
Фахівці радять уважно перевіряти умови договору оренди ще на етапі його укладення, адже саме вони можуть визначати порядок переходу права оренди у спадок. Чітко прописані положення допомагають уникнути спорів між спадкоємцями, орендарями та власниками землі й забезпечують безперервне користування земельною ділянкою навіть після зміни сторін договору.