Українське птахівництво стоїть перед масштабними змінами, пов’язаними з поступовим переходом до безкліткових систем утримання курей-несучок. Питання набуло особливої актуальності в контексті євроінтеграції, адже стандарти добробуту тварин стають важливою умовою доступу до ринків ЄС, Великої Британії та інших розвинених країн. Водночас поширене твердження про повну заборону кліткового утримання в Європі не відповідає дійсності — наразі ЄС не має єдиного нормативного акта, який би повністю забороняв використання кліток для птиці.
За оцінками галузевих експертів, перехід на альтернативні системи утримання може коштувати до €20 на одну курку-несучку. Для України це означає значні інвестиції, адже лише у кліткових системах сьогодні утримується близько 20 млн курей. Представники галузі наголошують, що без державної підтримки та доступного фінансування модернізація вимагатиме тривалого перехідного періоду. У країнах ЄС аналогічні зміни відбувалися протягом десятиліття за активної участі державних програм підтримки.
Попри це, європейський ринок поступово рухається до безкліткового виробництва. За останні роки частка яєць від курей, які утримуються поза клітками, перевищила 60% загального виробництва в ЄС. Багато торговельних мереж, виробників харчових продуктів і міжнародних брендів добровільно відмовляються від продукції кліткового походження, реагуючи на запити споживачів щодо гуманнішого поводження з тваринами.
Для українських виробників питання переходу виходить далеко за межі етики. Модернізація виробництва може стати необхідною умовою для розширення експорту та зміцнення позицій на міжнародних ринках. Водночас експерти наголошують, що реалістичний перехід потребуватиме щонайменше 7–10 років, значних інвестицій та поетапного впровадження нових технологій. Саме баланс між економічною доцільністю, вимогами ринку та стандартами добробуту тварин визначатиме майбутнє українського птахівництва в найближче десятиліття.