Європейський Союз продовжує стимулювати розвиток ринку біогазу та біометану через політику декарбонізації економіки. Саме жорсткі вимоги щодо скорочення викидів парникових газів, система торгівлі квотами на CO₂ та високий попит на відновлювані джерела енергії формують суттєву цінову премію на біометан порівняно з природним газом. У результаті виробники можуть реалізовувати біометан у Європі за ціною, що іноді майже вдвічі перевищує вартість природного газу.
В Україні ситуація поки суттєво відрізняється. Попри розвиток виробництва біометану та початок його експорту до ЄС, внутрішній ринок не має ефективних економічних механізмів, які б стимулювали споживання «зеленого» газу. Зокрема, відсутність повноцінного ціноутворення на викиди CO₂ не дозволяє сформувати додаткову премію за екологічність палива, тому виробникам економічно вигідніше орієнтуватися саме на європейських покупців.
Експерти зазначають, що на стартовому етапі саме експорт залишається головним драйвером розвитку української біометанової галузі. Водночас для формування повноцінного внутрішнього ринку необхідне запровадження інструментів декарбонізації, які стимулюватимуть підприємства використовувати відновлюваний газ замість викопного палива. Це може включати ринок вуглецевих квот, економічні стимули або інші механізми підтримки низьковуглецевої енергетики.
На думку фахівців, розвиток таких механізмів дозволив би Україні не лише збільшити внутрішнє споживання біометану, а й прискорити декарбонізацію промисловості, зменшити залежність від викопного газу та підвищити інвестиційну привабливість біоенергетичних проєктів. До того часу європейський ринок, де екологічні вимоги безпосередньо впливають на вартість енергоносіїв, залишатиметься основним напрямком збуту українського біометану.