Посуха дедалі частіше стає одним із головних викликів для українських аграріїв, і соняшник, попри репутацію посухостійкої культури, також має свої критичні періоди. Найбільшу небезпеку нестача вологи становить під час цвітіння та формування кошика. Саме в цей час рослина споживає понад половину всієї необхідної води, а втрати врожайності можуть сягати 50%.
Фахівці наголошують, що боротьба за врожай починається ще до сівби. Одним із головних завдань є максимальне збереження зимової та весняної вологи в ґрунті. Для цього аграрії дедалі частіше відмовляються від інтенсивного обробітку та оранки на користь мінімальних або ресурсоощадних технологій. Зменшення кількості проходів техніки допомагає зберегти вологу в орному шарі та знизити ризик пересихання ґрунту.
Важливу роль відіграє правильний вибір гібридів та густоти посіву. У посушливих регіонах агрономи рекомендують використовувати посухостійкі гібриди з потужною кореневою системою та уникати загущення посівів. За нестачі вологи кожна рослина починає конкурувати за ресурси із сусідніми, тому надмірна густота часто призводить не до зростання врожайності, а до її зниження. Глибока коренева система соняшнику дозволяє використовувати вологу з горизонтів до 1,5–2 метрів, однак навіть ця перевага не компенсує тривалої посухи під час цвітіння.
Не менш важливим залишається контроль бур’янів та збалансоване живлення. Бур’яни активно конкурують із культурою за воду, тому ефективна система захисту допомагає зберегти дорогоцінні запаси вологи. В умовах дефіциту опадів особливу увагу приділяють фосфорному живленню, яке стимулює розвиток кореневої системи та підвищує стійкість рослин до стресу. Експерти зазначають, що в умовах змін клімату саме комплексний підхід — від вибору гібрида до технології обробітку ґрунту — стає головним фактором стабільної рентабельності соняшнику навіть у посушливі роки.