Українські олійноекстракційні заводи практично припинили переробку ріпаку та активно переходять на соняшник нового врожаю. Однією з основних причин стала різниця у вартості сировини: соняшник пропонується приблизно по 17,5–19 тис. грн/т із доставкою на завод, тоді як ріпак — по 19–20 тис. грн/т. За таких умов переробка соняшнику стає для підприємств економічно привабливішою.
Зниження активності заводів послаблює внутрішній попит на ріпак. Водночас експортний напрямок залишається активним: ціни попиту на ріпак із доставкою до дунайських портів і терміналів західного кордону становлять близько $500–520/т. У вересні Україна експортувала 428,7 тис. т ріпаку проти 292,6 тис. т у серпні. Крім того, за місяць на зовнішні ринки було поставлено близько 154,5 тис. т ріпакової олії.
Тиск на українські ціни посилюється і з боку світового ринку. За тиждень листопадові ф'ючерси на ріпак у Парижі знизилися приблизно на 3,5% — до €537,5/т, а канола у Вінніпезі подешевшала на 2% — до 819 канадських доларів за тонну. Український ріпак із доставкою автомобільним транспортом до Констанци за тиждень втратив $10–15/т — до $575–580/т, а ціни з доставкою на заводи Чехії та Німеччини знизилися приблизно на €10/т — до €510–535/т.
Ситуацію додатково ускладнює зростання навантаження на сухопутну логістику. Одночасне збільшення пропозиції соняшнику, сої та кукурудзи підвищує попит на автомобільні й залізничні перевезення та збільшує витрати трейдерів. За таких умов внутрішні ціни на ріпак можуть залишатися під тиском до грудня-січня, а основними факторами для ринку будуть світові котирування, експортний попит і вартість логістики.
Першоджерело: UkrAgroConsult