Туреччина та ООН готують новий раунд переговорів з Україною та Росією щодо безпеки судноплавства та поставок зерна через Чорне море. Зустрічі заплановані на початок жовтня, а посередницьку роль також виконуватимуть представники швейцарського Центру гуманітарного діалогу. Ініціатива активізувалася на тлі ризиків для портової інфраструктури та зростання занепокоєння щодо стабільності світових продовольчих поставок.
Майбутні переговори не передбачають автоматичного повернення до зернової угоди 2022 року. Зараз розглядається вужчий взаємний механізм, який може передбачати свободу комерційного судноплавства та захист портової й енергетичної інфраструктури. Наприкінці вересня це питання вже обговорювали представники Туреччини, США, європейських країн, Індії та Єгипту під час закритої зустрічі на полях Генеральної асамблеї ООН.
Туреччина також раніше передала Україні та Росії проєкт окремого механізму щодо припинення атак на цивільні судна. Анкара пропонує використати досвід Чорноморської зернової ініціативи 2022 року, за якою з українських портів було експортовано понад 32 млн т зерна та інших продовольчих товарів до 45 країн. Тоді координацію безпечного проходу суден забезпечував спільний центр у Стамбулі за участю України, Туреччини, ООН та Росії.
Водночас говорити про швидке відновлення повноцінного зернового коридору поки зарано. Українська сторона заявляє про готовність обговорювати механізми безпечного судноплавства, однак наголошує на необхідності припинення ударів по портовій інфраструктурі. Наприкінці вересня в українському уряді також зазначали, що позитивних передумов для відновлення зернового коридору найближчими місяцями поки не видно. Тому переговори на початку жовтня варто розглядати насамперед як спробу створити нові гарантії для цивільного судноплавства та продовольчого експорту, а не як уже погоджене повернення зернової угоди.