Росія розширює географію експорту зерна та переорієнтовує частину вантажопотоку з Чорного моря на Балтійське море та арктичні порти. Для цього термінали, які раніше спеціалізувалися переважно на добривах, вугіллі та інших вантажах, адаптують для роботи із зерном. Reuters пов'язує цей процес із перебоями у чорноморській логістиці. У сезоні 2025/26 через Азовсько-Чорноморський басейн Росія експортувала близько 46,3 млн т зерна — приблизно 90% морських поставок.
Однією з основних нових точок став порт Усть-Луга. Термінал Ultramar, який спеціалізується на перевалці мінеральних добрив, у серпні почав працювати із зерном. Заявки на його залізничне постачання у вересні сягнули приблизно 260 тис. т, а серед напрямків експорту називають Єгипет і Саудівську Аравію. До роботи із зерновими також долучаються окремі термінали Санкт-Петербурга.
Наступним напрямком має стати Мурманськ. Мурманський морський торговельний порт із пропускною спроможністю до 24 млн т вантажів на рік планує розпочати перевалку зерна вже у жовтні 2026 року. Першу партію обсягом близько 40 тис. т планують доставити залізницею зі Ставропольського краю. Перевагою Мурманська є можливість працювати з великими суднами класу Panamax, але зерно доведеться перевозити на значну відстань: порт розташований приблизно за 2,7 тис. км від Новоросійська.
Балтійський напрямок уже демонструє зростання. За перше півріччя 2026 року російські порти Балтики перевалили близько 1,2 млн т зерна проти 865 тис. т роком раніше. Висоцьк збільшив обсяг до 694 тис. т, Санкт-Петербург — до 105 тис. т, тоді як Усть-Луга перевалила близько 260 тис. т. Водночас сукупні наявні потужності Балтики оцінюють лише у 2–7 млн т зерна на рік, тоді як потужності південних портів перевищують 60 млн т. Тому Балтика та Мурманськ поки є передусім додатковими та резервними маршрутами, а не повноцінною заміною чорноморської логістики.