Три країни Європейського Союзу — Польща, Угорщина та Словаччина — продовжують застосовувати односторонні обмеження на імпорт окремих видів української агропродукції, незважаючи на вимоги Європейської комісії скасувати такі заходи. Йдеться про заборони, які суперечать положенням Угоди про глибоку та всеохоплюючу зону вільної торгівлі між Україною та ЄС (ГВЗВТ).
За інформацією європейських посадовців, причини збереження обмежень мають переважно політичний характер. Водночас оновлена торговельна угода між Україною та ЄС вже містить спеціальні захисні механізми, які дозволяють реагувати на надлишковий імпорт без запровадження окремих національних заборон. У Брюсселі наголошують, що єдина торговельна політика має регулюватися централізовано, а не рішеннями окремих держав-членів.
Конфлікт навколо українського агроекспорту триває з 2023 року та особливо загострився після зростання поставок зерна, кукурудзи та олійних культур до країн Центральної Європи. Польські, угорські та словацькі фермери неодноразово заявляли про тиск дешевшої української продукції на внутрішній ринок і вимагали посилення захисту національних виробників. Саме ці настрої стали основою для запровадження тимчасових обмежень та протестних акцій фермерських організацій.
Водночас частина країн ЄС вже перейшла до компромісної моделі регулювання. Румунія та Болгарія відмовилися від прямих заборон і використовують систему ліцензування імпорту за погодженням з Україною та Єврокомісією. Аналітики вважають, що подальше збереження односторонніх обмежень може негативно впливати на стабільність українського аграрного експорту та ускладнювати переговори щодо майбутньої інтеграції України до єдиного ринку ЄС.