В Україні посилюється проблема резистентності бур’янів до гербіцидів, що вже впливає на ефективність традиційних схем захисту посівів. До міжнародної бази HRAC (Herbicide Resistance Action Committee) наразі внесено п’ять видів бур’янів із підтвердженою резистентністю: амброзію полинолисту, щирицю, мишій зелений, лободу білу та куряче просо. Наявність цих видів у базі свідчить про поширення стійких біотипів, які дедалі гірше реагують на стандартні гербіцидні рішення.
Фахівці зазначають, що однією з головних причин формування резистентності стало багаторічне використання гербіцидів одного механізму дії, насамперед ALS-інгібіторів. За оцінками експертів, до 70% схем захисту кукурудзи в Україні базуються саме на цій групі препаратів. Постійний селекційний тиск сприяв появі популяцій бур’янів, які вже демонструють стійкість до таких діючих речовин, як нікосульфурон, римсульфурон і форамсульфурон.
У відповідь аграрії змушені переходити до інтегрованих систем контролю бур’янів. Експерти рекомендують поєднувати агротехнічні методи, механічний обробіток, сівозміну та використання гербіцидів із різними механізмами дії. Особливого значення набуває застосування передсходових препаратів, чергування діючих речовин та регулярний моніторинг полів для своєчасного виявлення резистентних популяцій.
Аналітики аграрного ринку наголошують, що проблема резистентності вже перестала бути локальним явищем і поступово перетворюється на один із ключових викликів сучасного рослинництва. Несвоєчасне реагування може призводити до зростання витрат на захист посівів, втрати врожайності та скорочення доступного набору ефективних гербіцидів. Саме тому адаптація технологій вирощування та впровадження комплексних підходів до контролю бур’янів стають важливою умовою стабільного виробництва сільськогосподарських культур в Україні.