Проєкт нового Цивільного кодексу України спричинив активну дискусію в аграрному та юридичному середовищі через запровадження поняття «посідання». Йдеться про ситуацію, коли особа фактично користується майном або землею без оформленого права власності чи оренди. За чинною редакцією законопроєкту, після десяти років безперервного користування така особа може претендувати на оформлення права власності.
Юристи та представники аграрного ринку попереджають, що нова норма може створити додаткові ризики для власників земельних ділянок. Особливо це стосується агросектору, де поширені неформальні домовленості між землевласниками та орендарями, а межі паїв у межах великих полів не завжди чітко визначені. Експерти наголошують, що навіть тимчасова передача землі в користування знайомим або сусідам потенційно може стати підставою для майбутніх спорів щодо права власності.
Критики законопроєкту також зазначають, що поняття «посідання» може суперечити базовому принципу непорушності приватної власності та створити підґрунтя для самозахоплення земель. Окремі експерти та громадські організації вже звернули увагу на ризики легалізації незаконно привласнених земельних активів. Схожі застереження щодо можливих корупційних ризиків і невідповідності окремих положень європейським підходам озвучували і представники ЄС.
Водночас прихильники реформи наголошують, що подібні механізми частково існують у правових системах багатьох країн та пов’язані з інститутом набувальної давності. Проте в Україні дискусія навколо нового Цивільного кодексу лише посилюється, а аграрний бізнес очікує доопрацювання норм до другого читання. Експерти вважають, що остаточна редакція документа матиме суттєвий вплив на земельний ринок, інвестиційний клімат та систему захисту права власності в країні.