Українські олійноекстракційні заводи можуть зіткнутися з вимушеними зупинками виробництва через затримки з вивезенням рослинної олії. За інформацією асоціації «Укроліяпром», підприємства мають обмежені можливості для зберігання готової продукції — резервуарів зазвичай вистачає лише на 5–7 діб безперервної роботи. Якщо олію не відвантажують вчасно, заводи змушені зупиняти технологічні лінії та припиняти приймання насіння від агровиробників.
Однією з основних проблем залишається недостатня узгодженість залізничних перевезень із роботою морських портів. В асоціації наголошують, що для транспортування олії використовують спеціалізовані цистерни, які не можуть замінити зерновози. Тому перевезення олії не скорочує кількість вагонів для зерна, хоча обидва види вантажів потребують локомотивної тяги. За оцінкою «Укроліяпрому», один потяг з олією за обсягом валютної виручки та податковою віддачею може відповідати 4–5 потягам із зерном.
Додаткові труднощі виникають у морських портах. Спеціалізовані танкери для перевезення харчових олій можуть тривалий час очікувати на рейдах через затримки з лоцманською проводкою або формуванням конвоїв. Це збільшує витрати на фрахт і простої суден та ускладнює залучення перевізників. Водночас наливні термінали для олії та зернові причали працюють із різними видами вантажів, тому їхню роботу можна організовувати паралельно.
Для розв'язання проблеми «Укроліяпром» пропонує два основні кроки: запровадити узгоджений графік руху залізничних маршрутів з олією та забезпечити своєчасне заведення спеціалізованих танкерів до портових терміналів. Стабільна робота переробних підприємств важлива і для аграріїв, адже заводи забезпечують регулярний попит на соняшник. Якщо відвантаження готової олії сповільнюється, підприємства скорочують закупівлі сировини, що може створювати додатковий тиск на внутрішні ціни та ускладнювати реалізацію нового врожаю.
Першоджерело: Асоціація «Укроліяпром»