Україна суттєво наростила можливості експорту альтернативними маршрутами після обмеження роботи морського коридору. За словами першого заступника міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Сергія Деркача, дунайські порти, залізниця та автомобільний транспорт уже можуть забезпечувати до 4,5 млн т вантажів на місяць. Для порівняння, український морський коридор до загострення ситуації забезпечував перевезення близько 6 млн т щомісяця, з яких приблизно 4 млн т припадало на зернові.
Найбільшу роль сьогодні відіграють дунайські порти, які працюють у посиленому режимі та здатні перевалювати до 3 млн т вантажів на місяць. За останній місяць їхня перевалка вже зросла майже утричі. Додатковим резервом може стати відновлення цілодобової роботи румунських лоцманів на каналі Суліна, а також підготовка українських лоцманів, які після сертифікації зможуть самостійно проводити судна цим маршрутом.
Залізнична логістика наразі здатна перевозити ще 1–1,5 млн т вантажів на місяць, а автомобільний транспорт — 200–300 тис. т. Для подальшого збільшення обсягів Україна розширює прикордонну інфраструктуру: будується міст Ямпіль — Косеуць на кордоні з Молдовою, модернізується пункт пропуску Порубне — Сірет на кордоні з Румунією та реалізуються інші проєкти, які мають підвищити загальну пропускну спроможність кордону на 15–20% протягом найближчого року.
Попри позитивну динаміку, альтернативні маршрути залишаються дорожчими за морську логістику. Якщо для експорту олійних культур додаткові транспортні витрати ще є прийнятними, то для зерна вони суттєво знижують рентабельність поставок. Саме тому розвиток сухопутної та дунайської логістики розглядається як важливий інструмент підтримки експорту, але не як повноцінна заміна глибоководним портам Чорного моря.