Відповідає на питання представник компанії, агротрейдер, Цибук Гліб Геннадійович.
Частина 2.
Як ви оцінюєте нинішній стан українського зернового ринку?
Український зерновий ринок залишається дуже сильним з точки зору виробничого потенціалу, але водночас він працює в умовах значно вищих ризиків і особливо витрат. Україна продовжує залишатися важливим постачальником зернових на світовий ринок, однак шлях від виробника до кінцевого покупця став складнішим, дорожчим, ризикованішим.
Основні виклики сьогодні — це логістика і безпека. Також, значно змінились умови собівартісті виробництва. Гравцям ринку вкрай важко зберігати конкурентну ціну українського зерна у світі. Тому зараз ефективність трейдингу багато в чому визначається не тільки тим, за скільки ти купив зерно, а й тим, наскільки ефективно ти можеш організувати весь ланцюг його руху.
Що зараз найбільше стримує експорт: безпекові ризики, проблеми портів, дорога логістика, державне регулювання чи нестача попиту?
Я б не виділяв один фактор. Сьогодні це комплексна проблема, де всі складові взаємопов'язані. Безпекові ризики впливають на логістику, логістика — на собівартість, а собівартість — на конкурентоспроможність українського зерна. При цьому попит на українське зерно залишається, але покупець на світовому ринку завжди порівнює ціну та умови поставки з іншими країнами. Тому наше завдання як трейдерів — максимально ефективно організувати логістику та мінімізувати додаткові витрати, щоб український продукт залишався конкурентним.
Як змінилася поведінка фермерів?
Фермер став набагато більш прагматичним і обережним. Сьогодні виробник уважніше аналізує ціну, яку йому пропонують, умови розрахунку, репутацію покупця, строки поставки та реальну можливість забрати товар. Також змінилося саме ставлення до моменту продажу. Фермери стали більше стежити за ринком і намагатися диверсифікувати продажі в часі, а не реалізовувати весь урожай одразу. У нинішніх умовах це логічний підхід, адже ринок може суттєво змінюватися навіть протягом короткого періоду.
Які культури сьогодні є найбільш цікавими для трейдерів, а робота з якими стала менш передбачуваною?
Я б не прив'язував інтерес трейдера до однієї конкретної культури. Все залежить від поточного балансу попиту та пропозиції, експортної ціни, логістики й можливості сформувати конкурентну пропозицію для покупця.
В різні періоди більш цікавими можуть бути пшениця, кукурудза, ячмінь або олійні культури.
При цьому передбачуваність роботи залежить не стільки від самої культури, скільки від конкретного ринку збуту та логістичного плеча.
